«Бібліотека – територія ідей»
Режим роботи: 10:00 - 18:00; вт - вихідний
Адреса: м. Дружківка, вул. Енгельса, 112, 84206
Комунальний заклад
"Дружківська міська центральна
бібліотека ім. Лесі Українки"

Купрінка має багато талановитих дітей, про яких хочеться розповісти. Але як це зробити, щоб не проґавити цікавих моментів? Ось так і народилася ідея запропонувати самим дітям розповісти свою історію та відкрити всі потаємні таланти.

Отже представляємо вашій увазі розповідь Насті Прядченко «Карта долі».

«Карта долі»

 Сьогодні я хочу вам розповісти про одну дівчинку, в якої дуже багато фантазій та мрій, але спочатку скажу слова Пауло Коельйо: «Жодне серце не страждає, коли відправляється на пошуки своєї мрії, бо щомиті цих пошуків - це зустріч з Вічністю».

Жила собі дівчинка на ім'я Настя та було у неї дуже незвичайне прізвище Прядченко. Народилася ця дівчинка восени. Та була вона така, наче маленький кролик (На той момент ще ніхто не знав, що вона захоче бути акторкою). Так ось, всі були раді, що вона народилася, всі її любили, гралися з нею, і їй це дуже подобалось, бо була  дуже веселою дитиною. Вже з дитинства любила танцювати, співати, вчити вірші, особливо любила слухати класичну музику, яку грала її сестра Віка.

Саме найцікавіше - це те, що дівчинка сварилася зі своєю сестрою та дуже часто її кусала та вважала, що мама більше любить сестру. До речі,  забула познайомити вас з батьками Насті - мама інженер, татко машиніст, в цій сім'ї ніхто не пов'язаний з творчістю, але, як пригадує сама Настя, любов до кіно подарував татко, а до поезії - мама.

Минають роки, дівчинка вже виросла, але ще бажання бути акторкою не з'явилося. Настя пішла в перший клас у школу номер 6 (бо там вчилася її сестра). І, як каже Настя, до самої хорошої та доброї вчительки початкових класів - до Віри Анатоліївни. Дівчинка ще не бачила класу кращого аніж той. Як пригадує Настя, ця вчителька нібито знала, що вона буде справжнім талантом.

Так і є, в класі вона краще всіх розповідала вірші, робила невеличкі вистави.

Вона дуже не любить математику, а от літературу обожнює. І ось саме в першому класі до дівчинки завітала мрія стати акторкою - це трапилося в один яскравий день, коли дівчинка дивилася кіно. От тоді у Насті з'явилося питання: «А як це вони все знімають, та чому я теж не можу грати у цьому фільмі? Вона гадала, що це знімають повсякденне життя людей, але потім їй розповіли, що це професія,  це не просто люди, а актори.  Дівчинка зацікавилась та почала дивитися багато фільмів разом з татком, бо це в них улюблена справа та тема для розмови. Дівчинка почала повторювати якісь сцени з цих фільмів, вчити на пам'ять  монологи. Тоді дівчинка сказала, що вона буде АКТОРКОЮ і крапка. З того дня стала дізнаватися про театр, читала книжки.... 

Минув час, але дівчинка все одно мріє стати акторкою, робить концерти на мамине День Народження, просто співає, вчить вірші і, як кажуть люди, залишається доброю, чесною та поважною, а головне - мрійливою.

Вона собі дала обіцянку: «Я розіб'юся, але акторкою стану».

Прийшовши  перший раз брати книгу, яку запропонувала мама, та коли зайшла до бібліотеки, в цей храм науки, побачила тітоньку, яку звуть Ольга Володимирівна, і з якою вона зараз дружить. Дівчинка відчула в ній якесь тепло, яке підказувало Насті, що вона буде ій другом. Так і вийшло.

Дівчинка ще познайомилася з іншими бібліотекарями, а головне - з Артемом, який став Насті другом. Вони всі разом почали ставити вистави, де Настя грає головні ролі, вести майстер-класи. Також дівчинка познайомилася з поетами, з якими читала вірші. Одним словом, вела активний спосіб життя.

 

Минуло трохи часу, і тут прийшов коронавірус звідти, звідки не чекали. Закрили школи, але Настя не засмутилася та почала думати, що їй робити. Стала вчити вірші, бо в цьому році, можливо, поїде поступати до театрального коледжу, готується до бенефісу, вчить уроки, робить різні прикраси, а головне - читає акторську літературу, дивиться вистави зі своїм улюбленим актором, але найголовніші для Насті три речі:

1 МРІЯТИ

2 ВІРИТИ

3 ЛЮБИТИ

Ви мене спитаєте, а чому я  назвала цю історію «Картою життя»? Бо карта - це мрія, а мрія - це театр, сцена, кіно. Настя живе театром. Це сенс її життя, театр наче дає їй крила, завдяки яким вона йде по життю рівно. Як каже Настя, вона почала цінувати час. Тому і вам вона бажає цінувати своє життя, час,  бо його дуже мало, та не звертати уваги на те, що вам не потрібно.

Помилку зробиш - бачать її всі,

Оступишся - є тема для розмови.

Лиш дехто співчуватиме сльозі,

А решта - посміється, ще й обмовить. 

Не можна вірити нікому у житті, 

Всі зраджують - і це питання часу.

Далеко не зайдеш на доброті,

Бо в світі зараз злу немає спасу.

Біда, проблеми чи душа болить?

А людям - був би привід говорити.

Усіх ротів тобі не затулить,

Живи, як хочеш, бо життя не повторити!

 

 

Календар

Календар свят України. Граматика української мови

ОГОЛОШЕННЯ

 

 

 

Погода в Дружківці

Курс валют

Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

Останні новини і події


© 2018 Все права защищены. Политика конфиденциальности